Падіння споживання електроенергії з боку промисловості, тепла і безсніжна зима та стрімкий ріст відновлюваної енергетики призвели до потреби оновлення енергобалансу країни. Попри штучно поширений міф, що оновлений енергобаланс призвів до суттєвих обмежень АЕС на користь ТЕС – це не так. Як показали фактичні дані виробництва електричної енергії за перші 8 місяців, найбільше постраждала саме теплова генерація. Частка виробництва тепловими електростанціями скоротилася до 24% проти 29% у минулому році. При цьому, незважаючи на деяке зниження обсягу виробництва АЕС, їх частка в загальній генерації залишилась на рівні минулорічних показників - 53-54%.
Крім того, неманеврові АЕС не можна порівнювати з маневровими ТЕС та ГЕС/ГАЕС. Неманеврові потужності АЕС виробляють електроенергію рівним графіком, орієнтованим на промисловість, яка з початком карантину суттєво зменшила потребу в електроенергії. Водночас збільшено споживання електроенергії населенням, яке потребує додаткового регулювання.
Міненерго неодноразово наголошувало, що прогнозне зниження обсягів виробництва електроенергії пов’язане із падінням попиту. А у разі технічної спроможності ОЕС України прийняти додаткову базову потужність, навантаження атомних енергоблоків ДП НАЕК «Енергоатом» (як найбільш конкурентного на ринку виробника електричної енергії) зросте.
У травні виробництво на АЕС на 11% перевищило визначені прогнозним балансом показники. У липні «атомка» виробила більше на 6% запланованого, у серпні – на 11%. Водночас теплова генерація «впала» на 10% у липні, у серпні – на 17%.
До кінця року очікується, що атомна генерація виробить на 3,6 млрд кВт год більше за прогнозні обсяги (близько +5%). При цьому, частка НАЕК «Енергоатом» у загальному виробництві за підсумками 2020 року становитиме близько 53%, тобто буде аналогічна показникам 2018-2019 років.
Міненерго в цьому році також досягло значних успіхів на шляху вирішення кризи галузі відновлюваної енергетики. Зокрема, було досягнуто домовленостей з ВДЕ-інвесторами, підписано Меморандум і розроблено законопроєкт, що знижує «зелені» тарифи та удосконалює правила гри на цьому ринку. Внаслідок прийняття цього закону споживачі заощадять близько 2 млрд євро до 2030 року, а розвиток відновлюваної енергетики буде узгоджений із потребами та можливостями енергосистеми і національної економіки.
