Рада міністрів Енергетичного Співтовариства прийняла рішення про порушення Україною статей 6 та 89 Договору про Енергоспівтовариство через відсутність законів та інших нормативно-правових актів, необхідних для дотримання Регламенту ЄС №1227/2011 про цілісність та прозорість оптового ринку енергії, або REMIT.
Які наслідки це матиме для України і що треба робити?
Про це Олена Антонова, член НКРЕКП 2018–2020 рр., на Енергореформі.
Перш за все, нагадаю, що РЕМІТ – це спеціалізований регламент, спрямований на попередження та відповідальність за маніпуляції на енергетичних ринках. Його впровадження в Європі стало наступним етапом розвитку енергоринків після їх реформування та певної практики роботи.
Саме в цій логіці розвитку європейських ринків і формується законодавство в сфері енергетики та клімату для країн-учасників Енергетичного співтовариства. Тому логічним було, що Рада Міністрів Енергетичного Співтовариства своїм рішенням 2018/10/Mc-EcS встановила чіткі терміни імплементації РЕМІТ для усіх країн-учасників. Україна за цей дедлайн – листопад 2019 – теж проголосувала.
На перший погляд здавалося, що запуск такого складного регламенту всього через 6 місяців після глобальної реформи ринку е/е невиправданий. Але, як показала подальша практика, він був життєвою необхідністю. І вчасний запуск хоча б у спрощеному вигляді унеможливив би низку викривлень, які в врешті решт стали фактором поточної кризової ситуації на ринку е/е та колосальної заборгованості між його учасниками.
Зверну увагу, що в європейських юрисдикціях знадобилося декілька років для того, щоб регламент почав працювати на тому рівні складності, на якому він працює зараз, через 10 років після прийняття. Саме тому для країн Енергетичного співтовариства було прийнято рішення щодо поступового запровадження РЕМІТ, починаючи з так званої версії РЕМІТ лайт (полегшеної версії), і поступового нарощення складності.
Дату запровадження більш складної версії РЕМІТ для країн Energy Community не визначено.
Для тих, хто слідкує за історією питання з імплементацією РЕМІТ, останнє рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства не сталю сюрпризом.
Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, а саме ст. 91 (1) надає право Раді Міністрів приймати рішення про порушення країною-учасником умов договору. Водночас, ст.6 та 89 вимагають виконання умов Договору, задач Співтовариства, рішень Ради Міністрів у встановлені строки.
Крім цього, прийняттю такого рішення передує ціла процедура. За скаргою у березні 2021 з приводу відсутності імплементації РЕМІТ, Секретаріатом було відкрито справу, на основі матеріалів якої було сформовано офіційну точку зору, яку й було передано Раді Міністрів. Україна мала право надати свої пояснення до цього документа у певний дедлайн. Але цього не відбулося.
Як це можна прокоментувати?
- По-перше, така ситуація повністю дисонує із риторикою щодо руху наших ринків у європейському напрямку. Ми говоримо про синхронізацію енергосистем, об’єднання ринків, а самі не виконуємо базові вимоги їх функціонування.
- По-друге, наслідки роботи ринків без ефективних способів чи бажання припиняти маніпуляції очевидні для наших європейських партнерів. Це величезні борги, відсутність інвестицій, колосальні ризики для сталого розвитку сектору. Так ми ніколи на побачимо крупних європейських гравців та їх капіталу на наших енергетичних ринках.
- По третє, чи захочуть європейські партнери допустити до своїх ринків гравців, які не звикли грати за цивілізованими правилами та не відчували біль покарання за маніпулятивну поведінку? Питання риторичне.
Що далі?
Ми маємо 6 місяців (до 1 липня 2022), протягом яких треба прийняти відповідний закон, напрацювати та прийняти усі нормативні документи та побудувати відповідні операційні процеси, які імплементують вимоги РЕМІТ.
І це в умовах, коли практична необхідність усіх цих кроків вже давно перезріла, та ще й маємо усі виклики поточного ОЗП!
Нагадую, що імплементація є складним та не банальним процесом. Право регуляторів (енергетичного та фінансового) накладати значні штрафи в рамках РЕМІТ вимагатимуть глибоко пропрацьованих рішень, заснованих на розслідуваннях, які в свою чергу мають гуртуватись на аналізі великої кількості складних даних.
Якщо ж у встановлені терміни не буде результату – відповідно до ст.92 до України можуть бути застосовані санкції: втрата права голосу при винесенні рішень, відсутність доступу до зустрічей, та припинення участі у механізмах Договору.
Нагадаю, що Україна головує цього року в Енергетичному співтоваристві та заявляє про значні євроінтеграційні амбіції.
І не було б так прикро, якби ми не мали декількох проектів законів щодо РЕМІТ.
Щиро сподіваюсь, що ця історія закінчиться для України імплементацією (РЕМІТ), а не ізоляцією (від прийняття рішень) в Енергетичному Співтоваристві.
За темою:
|
Відсутність імплементації REMIT позбавила Україну права голосу в Energy Community |
