Взяв участь у черговій зустрічі на Energy Freedom, яка відбулася 20 травня і була прсвячена НАК «Нафтогаз України».
Мої основні тези
Щодо призначення Юрія Вітренка. Думаю, що це рішення прийняв Президент. Нафтогаз – це національна акціонерна компанія. Акціонери, громадяни України, були незадоволені роботою компанії. Вважаю, це було електоральне рішення.
Щодо «Північного потоку-2». Сумнівів вже немає, що будівництво буде завершено, транзит значно скоротиться і, не виключено, що зовсім припиниться. Що непокоїть: які мінімальні обсяги необхідні ГТС для технологічно нормальної та надійної роботи, і як їх забезпечити? – сподіваюсь почути від нового керівника Нафтогазу.
Щодо видобутку газу. Було багато програм з розбудови газовидобувної галузі, але видобуток не тільки не зріс, але й зменшився. Необхідно визначитися, які ми маємо реальні поклади газу, які ми можемо залучити інвестиції, і правильно їх використати, на які обсяги видобутку можемо вийти. І після цього необхідно мати постійний контроль, щоб не сталося, як з попередніми програмами.
Щодо тарифної політики. Чому не задоволені споживачі? – Відсутнє економічне обґрунтування тарифів, вони на сьогодні не адекватні. Задача нового керівництва разом з регулятором забезпечити поєднання економічного обґрунтування і адекватності тарифів, щоб тарифи для споживачів були чіткі та зрозумілі.
Щодо наглядових рад. Вони мають впроваджувати політику компанії, контролювати роботу правління. А Уряд, як головний акціонер, має директивно управляти наглядовою радою. Наглядові ради мають формуватися з українських фахівців з залученням іноземних (а не навпаки).
Головне ж питання, це стратегія нового керівництва Нафтогазу роботи ГТС після пуску «Північного потоку-2».
За темою:
