Енергетичний баланс України - ключові тези

До вашої уваги ключові тези та цитати виступів учасників круглого столу, який відбувся 25 березня 2015 року Всеукраїнською Енергетичною Асамблеєю в рамках дискусійного майданчику «Енергетичний форум ВЕА» «Розробка енергетичного балансу України – необхідна умова підготовки до осінньо-зимового максимуму 2015-2016 рр. та формування справедливої тарифної політики в енергетичній галузі».

Голова ВЕА Іван Плачков, що виступив модератором круглого столу, розпочинаючи дискусію зазначив, що на сьогодні немає більш пріоритетних завдань в паливно-енергетичному комплексі, як розробка енергетичного балансу країни з максимальною деталізацією. На основі енергетичного балансу країни, можна розробляти чи корегувати енергетичну стратегію в галузі, а головне буде знайдено розуміння формування оптимальної системи тарифоутворення». Необхідно порахувати, скільки первинних (газу, мазуту, нафти, вугілля, урану) енергоресурсів та вторинних (тепло-, електроенергії, газу) має країна в своєму розпорядженні. Вирішення цього завдання надважливе для стабільного проходження осінньо-зимового максимуму 2015/2016 рр.

І.Плачков підкреслив, що розробка енергетичного балансу – точка опори в роботі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) по формуванню тарифної політики в Україні. Це дасть можливість уникнути ситуативних рішень НКРЕКП в питанні формування тарифів для споживачів та збалансуванні роботи учасників енергоринку. Комісія повинна очолити процес розробки енергобалансу країни.

КЛЮЧОВІ ТЕЗИ ФОРУМУ

***Щодо енергетичного балансу України***

• Енергобаланс – це основа енергетичної стратегії країни. Відповідно прогнозний баланс – це дорожня карта, яка дає розуміння як жити і функціонувати енергетичній системі України. Сьогодні немає єдиної відправної точки для формування енергетичного балансу, немає самого балансу і вже закінчується третій місяць цього року,
• Енергобаланс це – прогноз, співставлення та балансування попиту та пропозицій на усі види первинних та вторинних енергоресурсів у фізичному та вартісному виразах, необхідних для забезпечення життєдіяльності та розвитку країни. Енергоносії – газ, вугілля, нафта, електроенергія, теплоенергія, вода., енергія відновлювальних джерел, тощо. Деталізація по регіонам: адміністративні одиниці (населені опункти, райони, області, зведений.), та групам споживачів
• Енергобаланс – це базис та механізм управління процессами поставок та споживаня енергоносіїв, встановлення цін та цінових орієнтирів, енергоефективності,
• На сьогодні в Україні розробка балансів на основні види енергоресурсів відбувається фрагментарно, несистемно, та з запізненням
• Енергобаланс це це не наявність або відсутність палива та ін. Енергобаланс це не тільки наявність генерації в цілому, а насамперед її гарантованість,
• В країні немає чіткої відповіді на запитання, які об’єми видобутку вугілля потрібні. Існують періоди, коли склади вугільних підприємств та ТЕС переповнені, а існують періоди, коли теплові електростанції працюють з «коліс»
• Якщо у нас не з’явиться реальний баланс, що враховує абсолютно всі аспекти то всі спроби «фінансової балансування», або підтримки тієї, чи іншої генерації не дадуть очікуємого результату, чи взагалі дадуть зворотній ефект.! Це може призвести до масштабних порушень в роботі енергосистеми. З урахуванням деяких особливостей роботи АЕС і конфігурації наших мереж ми не обійдеться просто «сидінням без світла на пару годин / днів». Ми отримаємо на порядок більш серйозні проблеми, які, зрештою, можуть призвести навіть до неможливості знову «підняти» систему
• Головною помилкою урядових та громадських організацій є необгрунтована впевненість у тому, що «скласти» енергетичний баланс простіше простого. Ми повинні чітко зрозуміти, що енергобаланс – головне і надзвичайно складне завдання. І, в першу чергу, постаратися залучити і попросити наших зарубіжних (американських, європейських, канадських) колег-професіоналів про допомогу, інакше самі ми не впораємося
• Найпростіша програма в США, з допомогою якоїій моделюється енергобаланс країни, працює на таких серверах, яких в Україні ще немає
• Головною помилкою урядових та громадських організацій є необгрунтована впевненість у тому, що «скласти» енергетичний баланс простіше простого. Ми повинні чітко зрозуміти, що енергобаланс – головне завдання. І, в першу чергу, постаратися залучити і попросити наших зарубіжних (американських, європейських, канадських) колег-професіоналів про допомогу, інакше самі ми не впораємося.
• Ми повинні йти шляхом розробки сценарних прогнозів енергобалансу краïни і відмовитись від прогнозування цифр, бо вони не можуть бути повними із-за великоï частки приватного бізнесу на ринках. Сценарні прогнози дозволять запровадити механізм фінансових ризиків. В сценарних прогнозах і балансах не правильно заміняти, наприклад одні енергоресурси іншими, треба йти шляхом заміни технологій з вищими коефіцієнтами перетворень. Потрібно відмовитись від старих галузевих підходів
• Фінансування розробки енергетичного балансу країни може бути частково за рахунок державних коштів, але основне фінансування має бути за рахунок зовнішніх інвестицій, наприклад Світового банку. Ми йдемо в Європу, тому європейські інституції мають бути зацікавлені в цьому. Це питання потрібно негайно вирішувати регулюючим органам в енергетиці,

***Щодо оцінки поточного стану енергетичного сектору***

• Запаси вугілля на складах теплових електростанцій критично низькі.
• Запаси газу в газосховищах вичерпані повністю.
• Запаси води Укргідроенерго спрацьвані до рівня санітарних норм. Великої водності річок не очікується.
• НЕК «Укренерго» докладає неймовірних зусиль, щоб втримати систему, баланс. Згідно даних компанії щоденно українська система відчуває дефіцит потужності від 1,5 до 2 тис МВт, при тому що здійснюється імпорт з Росії електроенергії в об’ємі до 800 МВт.
• В 2014 році загальна оплата енергетичними компаніями електроенергії склала 91%. «Провал розрахунків» почався з кінця жовтня і триває понині і головним чином пов’язаний з проведенням АТО країні.
• У 2015 році за 2 місяці продовжилося погіршення рівня оплати за закуплену енергопостачальними компаніями електроенергію в ОРЕ. У січні-лютому оплата за спожиту електроенергію від усіх існуючих на ринку компаній склала – 84,6%. Проблемними залишились ті ж: «Донецькобленерго» – 46%, ЛЕО – 16%, регіональні енергетичні мережі – 9%, «Енерговугілля» – 10%. Ці чотири компанії закуповують близько 14% від загального об’єму електроенергії в оптовому ринку, їх сумарна оплата складає не більше 10%, . Заборгованість перед ОРЕ збільшилася на 3,4 млрд. Грн і склала станом на 01.03.15р 25,8 млрд.грн.
• Заборгованість із заробітної плати шахтарям зросла до 1 млрд. грн, –
• Теза для суспільства про те, що ми переможно пройшли цей опалювальний сезон 2014/2015 рр – це міф. Ми цю зиму в більшій мірі пройшли на молитвах. Це чудо, що температура не падала нижче 10 градусів. І при цьому зиму проходили в ручному режимі. (В.Бутенко)
• Ціна на електричну енергію теплових електростанцій у 2015 році штучно стримується НКРЕКП. Коштів на закупівля вугілля та проведення ремонтнох компанії немає
• Зараз ситуація така, що «енергетичний пиріг» в 250 млрд грн в силу сформованої економічної ситуації занадто зменшився і вже не може задовольнити апетити всіх учасників ринку і всіх компаній-гравців-у когось є забезпечення на рівні закону, а у кого-то імпортна складова. Підвищення тарифів для населення і подальша їх індексація дозволить додатково вивести на ринок 5,2 млрд грн, які учасники ринку будуть ділити між собою, – (А.Герус).
• Починаючи з грудня місяця немає економіки у тепловій генерації, вугілля не надходить. Як ми будемо готуватися до наступного опалювального сезону? Шахтарі сидять без зарплат, ситуація вибухонебезпечна. Вони в силу працьовитості намагаються ще щось робити, але вже починають говорити голосно,
• Енергетики Донбасу вже два місяці працюють без зарплати. Якщо електроенергія Старобешівської ТЕС не потрібна, потрібно приймати якийсь закон, що не працює і не потрібна, це не “Донбасенерго” вирішує, але якщо потрібна і працює, то ми повинні отримати гроші за ту електроенергію, яка надходить на територію України,
• Щоб запустити Слов’янську ТЕС, відновлену за 8 місяців, потрібні гроші. Безкоштовно цього зробити не можна. – (В.Марченко)
• Проблеми є у всій теплоенергетиці, а Старобешівська ТЕС потрапили в зону бойових дій не за бажанням підприємства. Проблеми є і у Центренерго – вони не можуть забезпечити надійну експлуатацію свого обладнання. Баланс потрібно створювати якомога швидше, і він повинен враховувати поділ фінансових ресурсів – (В.Марченко)

***Щодо створення умов для підготовки до ОЗМ***

• Терміново розробити баланс електричної енергії України у фізичному та вартісному виразах на 2015рік.
• На підставі балансу забезпечити скоригувати цінові орієнтири та винайти джерела фінансування для накопичення вугілля на складах теплових електростанцій, та газу у газосховищах у необхідних розмірах, закупівля ядерного палива, підготовки обладнання виробників до роботи в ОЗМ.
• Забезпечення контролю та управління рівнем розрахунків за енергоносії.
• Встановити чіткі, зрозумілі та прогнозовані рішення щодо поставок та оплати енергоносіїїв в інепідконтрольній Україні зоні
• Для того щоб збалансувати вугільну галузь необхідно встановити фіксовану ціну на вітчизняну вугільну продукцію в розмірі 1500 грн. за тону, тоді не потрібно буде державних дотацій на собівартість для галузі
• НКРЕКП ініціювала розробку та подання до Верховної Ради України законопроекту про окремий порядок по тим енергопідприємствам, які знаходяться в зоні АТО. Без цього закону, який передбачатиме правила роботи цих підприємств, ми не зможемо збалансувати роботу енергоринку, його учасників та не зможемо стабільно пройти майбутній опалювальний сезон
• Комісія розуміє важливість підготовки вже сьогодні до нового опалювального сезону, тому приймаються рішення, як підняття тарифів для населення, для вирішення тих питань, які забезпечать його стабільне проходження. За рахунок підвищення тарифів енергоринок додатково отримає – 5,2 млдр грн. ресурсів, які учасники ринку будуть ділити між собою

*** Інші тези***

• Необхідність деполітизації енергетичного сектору, включаючи НКРЕКП. Прийняття закону.
• Необхідність створення «сильного регулятора»
• Прийняття любих рішень органами державної влади і енергетичними підприємствами в енергетичному секторі, включаючи тарифну політику, здійснювати виходячи з інтересів громадянина України. Це повинно стати ключовою ідеологією
• Треба рухатись тим шляхом, щоб кожен споживач мав отримати можливість використовувати різні джерела енергії. Сьогодні потрібна децентралізація управління і в енергетиці, децентралізація енергопостачання, щоб вийти з тієї кризи яка сьогодні є. Потрібно активно використовувати місцеві джерела та запаси, всі технології, які є на місцях. Тому що невеликі міста і невеликі села мають перейти на власні джерела енергопостачання. Щоб, наприклад аграрні господарства, вони себе повністю усіма видами палива і не чекали вказівок з Києва.
• Ручним управлінням замінити економічні закони ніколи не вдавалося, це вело до краху в усі часи. Зараз нелегко всім, але якщо ми не допоможемо теплогенерації хоч якось збалансуватися, у нас не буде енергосистеми.
• Сьогодні потрібно зосередитись на управлінні попитом. Тут слід наголосити на тому, що в Україні не буде збільшення споживання енергетичних ресурсів. Всі країни зосереджуються над скороченням споживання енергоресурсів. І нам слід відмовитись від цієї теми, що до 2035 року ми збільшимо обсяги енергоспоживання. Зараз на Печерських пагорбах засідає ліквідаційна комісія з ліквідації реального сектору української економіки і переведення її на аграрні рейки. В Україні через 20 років залишаться в основному аграрні виробництва.