Якщо 2019 рік прийнято вважати рекордним для українського сектору ВДЕ, 2020 рік був роком виживання й боротьби, то у 2021 році сектор відновлюваної енергетики опинився на роздоріжжі, очікуючи який вектор розвитку енекргетики обере Уряд країни: один напрямок, що передбачає кардинальну зміну енергетичної парадигми та модернізацію енергетичної системи, веде до чистого майбутнього з масовим та збалансованим використанням відновлюваних джерел енергії; другий, в свою чергу, не потребує жодних фізичних зусиль на подолання існуючі в секторі кризи, пропонуючи натомість “плисти за течією” і підтримувати розвиток традиційної генерації, закриваючи очі на її негативний вплив як на здоров’я суспільства, так і на цілість й безпеку держави.
Сектор вітрової енергетики в очікуванні вибору держави. Близько 5 000 МВт вітроенергетичних потужностей, які станом на початок 2020 року отримали дозволи на будівництво, демонструють готовність сектору розвиватися і надалі вносити свій вклад в національну економіку України. Добровільно погодившись на зменшення своїх прибутків та скорочення “зеленого” тарифу у 2020 році, інвестори в ВДЕ і надалі намагаються шукати спільну мову з Урядом України та відтерміновують позивання до міжнародних арбітражів для захисту своїх прав та ведення бізнесу за чесних “правил гри”. Деякі ж інвестори і далі продовжують інвестувати в Україну усвідомлюючи усі “ризики країни” та сподіваючись на виконання Урядом своїх зобов’язань перед ними. Так, за першу половину 2021 року у трьох областях України було введено в експлуатацію 73 нових вітротурбін загальною потужністю 278,4 МВт МВт, а саме:
- Перша черга Дністровської ВЕС загальною потужністю 40 МВт в Одеській області, та
- Перша черга Запорізької ВЕС загальною потужністю 98 МВт в Запорізькій області.
- Друга черга Сиваської ВЕС загальною потужністю 140,4 МВт в Херсонській області, урочисте відкриття якої планується в вересні 2021 року. Таким чином, на початок липня на Сиваській ВЕС вже введено в експлуатацію 241,8 МВт з запланованих 250 МВт.
Отже, станом на 1 півріччя 2021 року загальна потужність вітроенергетичного сектору на материковій частині України досягла 1592,4 МВт (включно з територіями ОРДЛО).
Не меншим є вклад вітроенергетики й у питанні поставки “зеленої” електроенергії до об’єднаної енергосистеми України. Так, за даними ДП «Гарантований покупець», за перше півріччя 2021 року, вітрові станції України сумарно поставили до енергомережі
1 723, 3 млн кВт•год “зеленої” електроенергії і забезпечили електроенергією 574 439 українських домогосподарства з середньомісячним споживанням електроенергії на рівні 500 кВт•год. За рахунок вітрової генерації викиди СО2 в країні за шість місяців року були знижені на 1, 365 млн тон.
З урахування новозбудованих ВЕС, станом на перше півріччя 2021 року за кількістю введених вітроенергетичних потужностей в Україні перше місце продовжує утримувати Запорізька, друге займає Херсонська, а третє — Миколаївська області.
У першому півріччі 2021 року продовжуються тенденція до поступового збільшення одиничної потужності вітрових турбін. Середня одинична потужність нових вітрових турбін, введених в експлуатацію у першій половині 2021 року, складає 3.8 МВт, в той час як середня одинична потужність ВЕУ, встановлених в Україні з 2011 року, становить 3.4 МВт. Стабільною залишається на вітроенергетичному ринку України і участь виробників вітроенергетичного обладнання. Так, на кінець червня у трійку лідерів виробників вітроенергетичного обладнання, турбіни яких встановлені в країні, входять данська компанія Vestas, американська General Electric, та українська FWT Ukraine.
Зростання, хоча й невелике, вітроенергетичного сектору України за перше півріччя 2021 року, яке відбувається на тлі невирішеної енергетичної кризи, демонструє перспективність України як з точки зору вітроенергетичного потенціалу, так і з точки зору її бізнес клімату. Натомість, показники могли б бути набагато іншими якщо б уряд України пішов по стопах провідних країн Європейського Союзу й обрав шлях “зеленого” енергетичного переходу, що веде до чистого майбутнього сьогоднішніх та майбутніх поколінь. 2021 рік можна вважати точкою неповернення. Або Україна робить ставку на відновлювані джерела енергії та всіляко підтримує їх на усіх етапах розвитку, або ж і надалі продовжує підривати довіру міжнародних та національних інвесторів й зупиняти розвиток “зеленої” генерації за рахунок необ’єктивних та нелогічних політичних рішень й законодавчих змін. Кінець 2021 року покаже яким буде цей вибір…
