Про ПСО – минуле та теперішнє

Серед усіх проблемних питань електроенергетики (яких насправді чимало), одним з найбільш резонансних традиційно є питання ціни на електричну енергію для побутових споживачів. Що, власне, і не дивно, оскільки ціна на електроенергію безпосередньо впливає на розмір платіжки для близько 16,7 млн побутових споживачів (домогосподарств та прирівняних до них категорій), і охоплює все населення України.

Фахівцям відомо, що збереження пільгової фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів в умовах нового ринку електричної енергії забезпечується в рамках механізму спеціальних обов’язків, покладених постановою КМУ № 483 на державні енергогенеруючі підприємства НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», а також, на ДП «Гарантований покупець» та постачальників універсальних послуг. До механізму ПСО час від часу вносяться зміни, які завжди привертають увагу, зважаючи на важливість цього питання.

Не стало виключенням і останнє оновлення ПСО. Так, на минулому тижні після публікації рішення КМУ від 28 квітня 2021 р. № 439 щодо внесення змін до ПСО, державними енергогенеруючими підприємствами, на які покладено спеціальні обов’язки, було опубліковано відповідні критичні коментарі.

Тому вважаю за доцільне пояснити основні зміни моделі ПСО, причини їх ухвалення та подальші очікування. Навіть не зважаючи на те, що за збалансування ринку електричної енергії та тарифоутворення, в тому числі – підготовку пропозицій до моделі ПСО, проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, за законодавством відповідає НКРЕКП, а Міненерго в цьому процесі виступає координуючим органом, який доопрацьовує пропозиції та разом із супровідними документами спрямовує їх до Кабінету Міністрів.

Насамперед, коротко про історію питання і причини змін.

Кінцева ціна на електричну енергію для споживачів (в тому числі – побутових) складається з безпосередньо вартості електроенергії на ринку, тарифу на її передачу високовольтними мережами НЕК «Укренерго», тарифу на розподіл низьковольтними мережами операторів систем розподілу, тарифу на постачання та податків. Для побутових споживачів ця ціна мала б бути вже з 01.07.2019 значно вищою відносно поточної (1,68 грн/кВт·год) та диференційованою залежно від області. Так, станом на сьогодні ціна мала б становити від 2,60-2,96 грн/кВт·год по м. Києву та Дніпропетровській області, до 3,70-4 грн/кВт·год у Івано-Франківській та Луганській областях відповідно (тариф на розподіл на сьогодні найвищий саме в Луганській області і є втричі вищим, ніж в м. Києві). Власне, щоб зробити електроенергію більш доступною для населення та уникнути диференціації по регіонам, Урядом ще 5 червня 2019 р. прийнято згадану Постанову № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії».

В чинній на ІІ половину 2020 року редакції, ПСО передбачало продаж ДП НАЕК «Енергоатом» електричної енергії державному трейдеру в особі ДП «Гарантований покупець» в обсязі, що відповідає потребам споживачів торгової зони ОЕС України (близько 50% відпуску АЕС). Для покриття потреб населення торгової зони «Бурштинського енергоострову», інше державне підприємство – ПрАТ «Укргідроенерго» було зобов’язане продавати Гарантованому покупцю 30% прогнозного відпуску. Ціна продажу електроенергії державними виробниками в процесі виконання спеціальних обов’язків складала 1 коп/кВт·год.

В цей період ціна для побутових споживачів на електричну енергію четвертий рік поспіль залишалась на рівні 90 копійок / кВт·год за перші 100 кВт·год спожитої протягом місяця електроенергії, та 1 грн 68 коп. за кожну кіловатгодину, спожиту понад 100 кВт·год/місяць (з ПДВ). Крім цього, діяв ряд пільгових тарифів для окремих категорій споживачів та цілей споживання електричної енергії.

Зважаючи, що середньомісячне споживання електричної енергії домогосподарством складає близько 170 кВт·год/міс. (статистичні дані), середньозважена ціна по Україні за кіловат-годину на кінець 2020 року становила 1,21 грн/кВт·год (з урахуванням зонного обліку). При цьому, лише середньозважена «транспортна складова» (передача, розподіл та постачання електричної енергії) складала 1,2 грн/кВт·год. Отже вартість безпосередньо електричної енергії в ціні для населення складала лише 1 копійку, яку отримувала державна генерація в рамках виконання ПСО. Звичайно, така ціна була збитковою для державних підприємств і не покривала собівартість виробництва електричної енергії, тому компанії мали компенсувати збитки, продаючи решту виробленої електроенергії на конкурентних сегментах ринку.

В грудні 2020 зросли тарифи транспортної складової на 2021 рік – з 1,2 грн до 1,51 грн/кВт·год (+26%). А саме,

• тариф на передачу НЕК «Укренерго» встановлено на рівні 35 коп./кВт·год + 21%;
• середньозважений тариф на розподіл на рівні 106 коп./кВт·год +31%;
• середньозважений тариф на постачання на рівні 10 коп./кВт·год.

Тобто, у разі утримання у 2021 році ціни на електричну енергію на рівні минулорічної, державні виробники, «продаючи» свою електричну енергію в рамках ПСО, мали б додатково доплачувати близько 31 копійки за кожну кіловат-годину.

Ситуацію додатково ускладнювали два наступні фактори:

• відповідно до наявних тенденцій, у 2021 році очікувалось зростання обсягів споживання побутовими споживачами (з урахуванням прирівнених до них категорій) на понад 10%. Як наслідок, збільшувалася частка продажу електроенергії ДП «НАЕК «Енергоатом» в рамках ПСО до 55% (відносно затвердженого 04.11.2020 Прогнозного балансу електричної енергії на 2021 рік), а обсяг електроенергії, який підприємство змогло б продати на конкурентних сегментах ринку електроенергії, відповідно зменшувався;
• очікувалось збільшення (до 10%) собівартості виробництва електричної енергії на АЕС через необхідність підвищення заробітної плати працівникам, виконання ремонтної кампанії атомних енергоблоків, інвестиційних програм підприємства та забезпечення ядерної безпеки.

В таких умовах державні підприємства вже не могли забезпечувати виконання покладених спеціальних обов’язків із утримання фіксованої ціни для населення, що спонукало НКРЕКП та Міненерго ініціювати перегляд ПСО. Як наслідок, 28.12.2020 Уряд прийняв постанову Кабінету Міністрів України № 1325, якою продовжив дію покладених на державні підприємства спеціальних обов’язків, а також, вніс ряд змін до них. Зокрема, з 01 січня до 31 березня 2021 року встановлено єдину ціну на електричну енергію для побутових споживачів на рівні 1 грн 68 копійок за 1 кВт·год та збільшено ціну продажу «атомної» електричної енергії в рамках ПСО з 1 до 18 копійок (з ПДВ). При цьому, збережено і залишено без змін коефіцієнти дво- та тризонного обліку електричної енергії.

Це рішення планувалося як тимчасове на перший квартал (до завершення зимового періоду), зважаючи на пов’язану з пандемією складну економічну ситуацію. Адже простий підрахунок показує недостатність підвищення ціни для побутових споживачів для забезпечення фінансово збалансованої роботи державних підприємств під час виконання ними спеціальних обов’язків за підсумками року.

Так, наразі середня вартість електричної енергії для побутових споживачів складає близько 1,60 грн/кВт·год (з урахуванням зонного обліку), з яких лише транспортна складова (середньозважена) становить 1,51 грн/кВт·год. Таким чином, на безпосередньо електричну енергію залишається лише 9 копійок. І це ще не враховуючи небаланс в рамках Бурштинського енергоострову! Адже 30% товару ПрАТ «Укргідроенеро» не вистачає для покриття витрат ГП (ГП має продати 30 % прогнозного товару ПрАТ «Укргідроенеро» в зоні ОЕС України і за виручені кошти купити достатні для потреб населення в зоні Бурштинського енергоострову обсяги електричної енергії).

Тобто, навіть за умови повної оплати населенням за спожиту е/е, зібраних електропостачальниками коштів не вистачить щоб повною мірою розрахуватися з державними виробниками за встановленими пільговими цінами, які, при цьому, ще й не покривають собівартість виробництва електричної енергії.

Які наслідки мала б проста пролонгація механізму ПСО в редакції 28.12.2020 до кінця поточного року?

За розрахунками, через методологічну незбалансованість ПСО, обсяг заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед НАЕК «Енергоатом» за придбану електричну енергію за підсумками року склав би 5-5,4 млрд грн. З яких 1,3-1,6 млрд грн – фінансовий небаланс Гарантованого покупця в рамках енергоострову «Бурштинської ТЕС» (30% прогнозного товару ПрАТ «Укргідроенерго», які воно продає ГП в рамках ПСО просто невистачає), 2,4 млрд грн – недоплата через занизьку ціну для побутових споживачів (з 18 копійок, за які енергоатом продає е/е для ГП останній збирає лише 9 коп за кожну продану кВт·год) та 1,34 млрд грн – додатковий дефіцит Гарантованого покупця через недопродаж НАЕК «Енергоатом» необхідних для покриття потреб населення обсягів електричної енергії в січні – лютому 2021 року.

Крім того, через значні обсяги продажу електричної енергії в рамках ПСО по пільговій ціні, підприємство об’єктивно не матиме змоги збалансувати свій фінансовий стан, продаючи решту обсягів на конкурентних сегментах ринку. Причини очевидні – доволі низька ціна на ринку електричної енергії в профіцитний літній період та особливості залишкового профілю генерації НАЕК «Енергоатом» з перевагою нічних обсягів (після продажу необхідних для населення обсягів). За оцінкою, потенційний дефіцит коштів підприємства за підсумками року склав би 16 млрд грн (сценарій 1, рисунок 2). А враховуючи вже наявну заборгованість перед Енергоатомом в рамках попередньої моделі ринку - ОРЕ та нового ринку електричної енергії (близько 20 млрд грн), такий фінансовий дисбаланс створює реальну загрозу для надійної роботи ключового енергогенеруючого підприємства України.

Що було зроблено для вирішення ситуації?

В першу чергу Міненерго спільно з НЕК «Укренерго», НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго» та іншими виробниками проведено оптимізацію ремонтної кампанії генеруючого обладнання електростанцій та теплоелектроцентралей і затвердило оновлений прогнозний баланс електричної енергії ОЕС України на 2021 рік. Це, а також сприятливі погодні умови (значна водність річок) дозволили значно збільшити очікувані обсяги відпуску АЕС і ГЕС: на 6,1 млрд кВт·год (8%) та 2,1 млрд кВт·год (43%) відповідно (рис 1). Збільшені обсяги відпуску в свою чергу дозволять НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» збільшити дохід від продажу «залишків» на конкурентних сегментах ринку та пом’якшити негативний вплив ПСО на компанії (див сценарій 2, рис 2-3).

Крім того, розроблено оновлену редакцію ПСО, на якій я хочу зосередитись детальніше.

Щодо нової моделі ПСО і її впливу на енергетичні підприємства.

Розроблене відповідно до пропозицій НКРЕКП та прийняте Урядом 28.04.2021 нове «Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» з 01.06.2021 запроваджує прямі договірні відносини між виробниками, на яких покладені спеціальні обов’язки, та постачальниками універсальних послуг. При цьому, НАЕК «Енергоатом» має покрити потреби споживачів торгової зони ОЕС України протягом червня – грудня 2021 року (близько 20,7 млрд кВт·год або 48% від очікуваного відпуску АЕС), а ПрАТ «Укргідроенерго» – забезпечити компенсацію електропостачальникам торгової зони Бурштинського енергоострову (близько 1 млрд кВт·год за відповідний період).

Про переваги. Оновлена редакція ПСО дозволить:

1. Усунути, починаючи з 01.06.2021, посередника між виробниками та постачальниками електричної енергії населенню – ДП «Гарантований покупець». Ці функції були невластиві для зазначеного підприємства, оскільки основною задачею, для якої Гарантований покупець і створювався, було виконання спецобов’язків із забезпечення розвитку відновлюваних джерел енергії.

2. Усунути взаємовплив двох моделей ПСО (з розвитку ВДЕ та із забезпечення доступності електроенергії для населення). Наразі не буде існувати навіть теоретичних передумов для тверджень про те, що державна генерація якимось чином дотує «зелений» тариф та несе внаслідок цього збитки. Фактично це питання було врегульовано ще в серпні минулого року черговими змінами ПСО, але, враховуючи, що за реалізацію обох видів спецобов’язків відповідав Гарантований покупець, раз пораз виникали маніпулятивні твердження щодо перехресного субсидіювання виробників за «зеленим» тарифом державним Енергоатомом.

3. Прямі договірні відносини дозволять усунути методологічний дисбаланс, який існував у попередній моделі ПСО та призводив до накопичення заборгованості Гарантованого покупця перед НАЕК «Енергоатом». Так, незважаючи на задекларовану ціну продажу НАЕК «Енергоатом» в рамках ПСО по 15 коп/кВт·год (без ПДВ), реального фінансового ресурсу у Гарантованого покупця (за підсумками року) вистачало б лише на оплату близько третини від необхідно. Таким чином, зупинено нарощування боргів Гарантованого покупця перед НАЕК «Енергоатом» на суму близько 2 млрд грн.

4. Збільшення відпуску Укргідроенерго на 43% відносно попереднього прогнозного балансу дозволило збільшити очікуваний дохід компанії на 2,6 млрд грн. Водночас, в рамках нової моделі ПСО (прямих договірних відносин з постачальниками універсальних послуг в БуЕО) за підсумками року фінансове навантаження на підприємство зросте на 0,72 млрд грн. (відносно поточного навантаження). Як наслідок, загальний позитивний ефект для підприємства в порівняні із очікуваннями станом на 31.12.2020 для УГЕ складе + 1,9 млрд грн.

5. Водночас, перерозподіл обсягу спеціальних обов’язків в рамках ПСО дозволить зменшити фінансовий небаланс Енергоатому на ті ж 0,72 млрд грн (або на 8,2 млрд грн відносно очікувань станом на 31.12.2020 з урахуванням визначених в попередній редакції Прогнозного балансу обсягів виробництва електроенергії АЕС). Середня ефективна ціна продажу електроенергії постачальникам універсальних послуг в такому випадку зросте із реальних 5 коп/кВт·год до близько 10-11 коп/кВт·год. Крім того, в рамках прямих договірних відносин підвищується ефективність взаємодії між покупцем та продавцем (скорочуються строки платежів, посилюються стимули для верифікації обсягів споживання електричної енергії побутовими споживачами).

Необхідно підкреслити наступну особливість нової моделі ПСО – в структурі кінцевої ціни на електричну енергію побутових споживачів кожна копійка, сплачена за вироблену електричну енергію, тепер буде спрямована безпосередньо державній генерації - НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго». Таким чином, у разі зростання ціни на електричну енергії для побутових споживачів весь додатковий обсяг коштів буде спрямовано виключно на покращення фінансового стану державних виробників і частково повертатиметься до державного бюджету України у вигляді дивідендів. В свою чергу це посилить фінансові можливості держави для захисту вразливих верств населення.

Про ризики

Ризики нової моделі в першу чергу полягають у необхідності проведення значної організаційної підготовки. Зокрема, постачальники універсальних послуг та виробники повинні оперативно укласти договір купівлі – продажу електричної енергії та договір про надання послуг із забезпечення доступності. Крім того, необхідно забезпечити технічну можливість купівлі продажу визначеного обсягу електричної енергії постачальниками на електронних аукціонах. Саме тому запуск нової моделі було відкладено на один місяць, і можливо цей перехідний термін потрібно буде ще раз продовжувати.

Замість висновку

Нова модель ПСО є позитивним кроком, який, робить процес поставки е/е для населення максимально прозорим і зрозумілим.

Зважаючи на те, що дані зміни неодноразово проговорювались з усіма учасниками процесу, досить дивними виглядають заяви обох компаній – учасників ПСО. Як показує детальний аналіз ситуації, ніяких збитків від ПСО, скажімо ПрАТ «Укргідроенерго» не несе. Оскільки обсяг участі компанії в ПСО був прив’язаний до прогнозного балансу, то лише за перших чотири місяці, внаслідок виключно хорошої водності річок, компанією було вироблено ДОДАТКОВОЇ товарної продукції майже 1,3 млрд. кВт·год, (на суму близько 1.8 млрд грн) При цьому обсяг продажу компанією е/е гарантованому покупцю в рамках ПСО здійснювався по занижених обсягах попереднього прогнозного балансу.

В разі незмінності пропонованої з 01.06.21 моделі, додаткове навантаження на ПрАТ «Укргідроенерго» за результатами червень-грудень 2021 року зросте всього лише на 720 млн грн (адже обов’язку продавати 30% товарної продукції за 1 коп. вже не буде)

Рішення про чергові зміни до ПСО приймалось лише після максимально можливого (як для цього року) розміщення в прогнозному балансі товарної продукції обох державних виробників – учасників ПСО.

Водночас, повне вирішення питання фінансового збалансування учасників ринку електричної енергії, що несуть тягар покладених спеціальних обов’язків (в першу чергу - НАЕК «Енергоатом») можливе лише за умови, коли середньозважена ціна на електричну енергію для побутових споживачів хоча б покриватиме собівартість її виробництва державними енергогенеруючими підприємствами та середньозважену ціну «доставки» електроенергії.

Юрій Бойко, заступник міністра енергетики

За темою: