У сучасному світі енергоефективність — маркер економічного успіху країни і показник зрілості суспільного розвитку.
Наразі цей маркер для України невтішний, проте однозначно не безнадійний. Ми споживаємо уп'ятеро більше теплової енергії, ніж Німеччина, утричі — ніж Польща і вдвічі більше за сусідню Білорусь. У нас, українців, є план, як кардинально зменшити енерговитрати держави та українських родин і наблизити їх до показників цивілізованого світу. Немає жодної розвиненої країни, яка б у певний час свого розвитку не вирішила інвестувати в енергоефективність, аби зменшити споживання енергетичних ресурсів та підвищити конкурентоспроможність держави.
Цей план ставить перед нами три стратегічних завдання:
- Формування відповідального власника — власника житла, який із допомогою держави та наданих нею інструментів спроможний ефективно управляти своєю власністю, готовий до зменшення енергоспоживання та впровадження енергоефективних заходів.
- Створення інструментів, із допомогою яких цей власник зможе легко й доступно пройти шлях до енергоефективності.
- Модернізація надавача послуг. Адже, хоч би скільки українські родини утеплювали свої домівки й термомодернізували житло, без комплексної перебудови системи надання комунальних послуг та підвищення їх якості про досягнення максимального результату в енергоефективності говорити марно.
Виконання цих завдань тактично розкладається на всі рівні українського суспільства.
На рівні українських родин — бажання і готовність рухатись у напрямі енергоефективності.
На рівні муніципалітетів — модернізація комунальних підприємств, запровадження локальних програм з енергоефективності, термомодернізації соціальної інфраструктури.
На рівні держави — прийняття необхідної законодавчої бази для практичного впровадження реформи, створення дієвих механізмів з технічної та фінансової допомоги відповідальному власнику та залучення необхідних інвестиційних коштів.
