Від програми «Теплих кредитів» до Фонду енергоефективності
Як незалежний і дієвий механізм ми пропонуємо Фонд енергоефективності, а необхідне законодавство для його запуску вже перебуває на розгляді парламенту. Україна наразі не придумує нічого нового й складного. Механізм Фонду енергоефективності відпрацьовано у країнах Східної та Центральної Європи. Із його запуском Латвія, Польща, Естонія, інші держави здійснили масштабну реформу енергоефективності і радикально зменшили споживання енергоносіїв. Слід також пам'ятати, що для України створення Фонду є умовою виконання директиви 2012/27/ЄС, згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС.
Предтечею Фонду енергоефективності в Україні стала програма "Теплих кредитів", запроваджена 2014-го. Вона виявилася доволі успішною. Держава в кооперації з українськими громадянами залучили на енергоефективність 2,8 млрд грн. Наразі ними скористалося близько 216 тис. українських родин. "Теплі кредити" зігріли оселі та знизили комунальні рахунки близько 0,5 млн людей. Цей дієвий інструмент зберігається й надалі. У держбюджеті-2017 на "теплі кредити" закладено 400 млн грн.
Але такої програми недостатньо, аби здійснити глобальну програму тепломодернізації країни. Її здатен забезпечити Фонд енергоефективності. Адже в Україні 15 млн домогосподарств, половина їх — у 120 тисячах багатоповерхових будинків. Більшість багатоповерхівок збудовані у 1960—80-х роках. Майже 70% коштів у структурі рахунків за ЖКП становлять опалення та гаряче водопостачання. До речі, саме ці послуги мають найбільший потенціал економії — до 60%. У багатоповерхівках впровадження таких заходів можливе лише на рівні всього будинку. Відтак, багатоповерхівки — є цільовими об'єктами для співпраці з Фондом енергоефективності. Тож житловий фонд має найбільший потенціал до економії енергоресурсів.
Фінансова й технічна підтримка Фонду буде доступною і приватним домогосподарствам, і домогосподарствам у багатоквартирних будинках. Фонд компенсуватиме до половини видатків на проект із реновації будинку.
