У сучасному світі енергоефективність — маркер економічного успіху країни і показник зрілості суспільного розвитку.
Наразі цей маркер для України невтішний, проте однозначно не безнадійний. Ми споживаємо уп'ятеро більше теплової енергії, ніж Німеччина, утричі — ніж Польща і вдвічі більше за сусідню Білорусь. У нас, українців, є план, як кардинально зменшити енерговитрати держави та українських родин і наблизити їх до показників цивілізованого світу. Немає жодної розвиненої країни, яка б у певний час свого розвитку не вирішила інвестувати в енергоефективність, аби зменшити споживання енергетичних ресурсів та підвищити конкурентоспроможність держави.
Цей план ставить перед нами три стратегічних завдання:
- Формування відповідального власника — власника житла, який із допомогою держави та наданих нею інструментів спроможний ефективно управляти своєю власністю, готовий до зменшення енергоспоживання та впровадження енергоефективних заходів.
- Створення інструментів, із допомогою яких цей власник зможе легко й доступно пройти шлях до енергоефективності.
- Модернізація надавача послуг. Адже, хоч би скільки українські родини утеплювали свої домівки й термомодернізували житло, без комплексної перебудови системи надання комунальних послуг та підвищення їх якості про досягнення максимального результату в енергоефективності говорити марно.
Виконання цих завдань тактично розкладається на всі рівні українського суспільства.
На рівні українських родин — бажання і готовність рухатись у напрямі енергоефективності.
На рівні муніципалітетів — модернізація комунальних підприємств, запровадження локальних програм з енергоефективності, термомодернізації соціальної інфраструктури.
На рівні держави — прийняття необхідної законодавчої бази для практичного впровадження реформи, створення дієвих механізмів з технічної та фінансової допомоги відповідальному власнику та залучення необхідних інвестиційних коштів.
Від програми «Теплих кредитів» до Фонду енергоефективності
Як незалежний і дієвий механізм ми пропонуємо Фонд енергоефективності, а необхідне законодавство для його запуску вже перебуває на розгляді парламенту. Україна наразі не придумує нічого нового й складного. Механізм Фонду енергоефективності відпрацьовано у країнах Східної та Центральної Європи. Із його запуском Латвія, Польща, Естонія, інші держави здійснили масштабну реформу енергоефективності і радикально зменшили споживання енергоносіїв. Слід також пам'ятати, що для України створення Фонду є умовою виконання директиви 2012/27/ЄС, згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС.
Предтечею Фонду енергоефективності в Україні стала програма "Теплих кредитів", запроваджена 2014-го. Вона виявилася доволі успішною. Держава в кооперації з українськими громадянами залучили на енергоефективність 2,8 млрд грн. Наразі ними скористалося близько 216 тис. українських родин. "Теплі кредити" зігріли оселі та знизили комунальні рахунки близько 0,5 млн людей. Цей дієвий інструмент зберігається й надалі. У держбюджеті-2017 на "теплі кредити" закладено 400 млн грн.
Але такої програми недостатньо, аби здійснити глобальну програму тепломодернізації країни. Її здатен забезпечити Фонд енергоефективності. Адже в Україні 15 млн домогосподарств, половина їх — у 120 тисячах багатоповерхових будинків. Більшість багатоповерхівок збудовані у 1960—80-х роках. Майже 70% коштів у структурі рахунків за ЖКП становлять опалення та гаряче водопостачання. До речі, саме ці послуги мають найбільший потенціал економії — до 60%. У багатоповерхівках впровадження таких заходів можливе лише на рівні всього будинку. Відтак, багатоповерхівки — є цільовими об'єктами для співпраці з Фондом енергоефективності. Тож житловий фонд має найбільший потенціал до економії енергоресурсів.
Фінансова й технічна підтримка Фонду буде доступною і приватним домогосподарствам, і домогосподарствам у багатоквартирних будинках. Фонд компенсуватиме до половини видатків на проект із реновації будинку.
В очікуванні "зеленого світла" від парламенту
Фонд енергоефективності маєзапрацювати до наступного опалювального сезону. У Держбюджеті-2017 передбачено 400 млн грн на його фінансування. Від міжнародних донорів, зокрема уряду Німеччини та ЄС, очікуємо ще 120 млн євро. В Україні практично все готове до старту цієї програми. Однак є істотна перешкода — відсутність необхідного законодавства. Попри готовність українського суспільства, президента, уряду, наших міжнародних партнерів, Верховна Рада ще не ухвалила необхідного пакета законів, який запалить "зелене світло" енергоефективній Україні.
Аби Фонд енергоефективності став діяти, Мінрегіон спільно з народними депутатами і міжнародними партнерами напрацював пакет законодавства з повномасштабного впровадження реформи енергоефективності в Україні.
Із базових законів прийнято лише один — №417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який, фактично, позбавив мешканців багатоквартирних будинків диктату ЖЕКів радянської подоби. Він дав громадам можливість самостійно вирішувати долю власного будинку. До прийняття закону люди залежали від ЖЕКу або від тієї компанії, яку призначив муніципалітет чи забудовник. Із прийняттям закону ми дали можливість громадянам мати спільну власність. Наш меседж людям: "будинок — це ваша власність, учіться спільно, відповідально й ефективно управляти цією власністю". Дали можливість об'єднатися, обрати управителя, який обере й запропонує найкращі послуги та ціни на ринку. Сьогодні вже маємо понад 26 тис. ОСББ.
Проте цього замало. Наступний крок — парламент мусить прийняти ще чотири проекти. Перший — №1581-д "Про житлово-комунальні послуги" — створює умови для розвитку конкуренції на ринку і наділяє споживачів правом укладати прозорі договори безпосередньо з постачальниками послуг. Другий — №4901 "Про комерційний облік комунальних послуг" — запроваджує обов'язковий облік споживання ЖКП. Після його прийняття люди оплачуватимуть лише фактично спожиті послуги, а не нараховані зі стелі. Ще два законопроекти ми розробили спільно з експертами, міжнародними партнерами, окремими депутатами парламенту. №4941 — "Про енергетичну ефективність будівель" — запроваджує механізм отримання уніфікованого сертифікату енергоефективності будівлі. Ключовий — "Про Фонд енергоефективності", власне, дозволяє запустити цей механізм.
Ці чотири проекти погоджено з усіма залученими у процес сторонами. Зі Світовим банком, IFC, ЄБРР, USAID, іншими міжнародними партнерами, готовими фінансувати програми Фонду. Їх підтримує експертне середовище — "Реанімаційний пакет реформ", Громадянська мережа ОПОРА, "Енергоефективні міста України", інші впливові громадські ініціативи.
Власне, в Україні все готове до старту найбільш масштабного етапу реформи енергоефективності. Чекаємо лише прийняття парламентом необхідних законів.
Що отримає держава і що — споживач від Фонду енергоефективності
Запустивши Фонд енергоефективності, за умови забезпечення належного фінансування, вже до 2021 р. розраховуємо економити до 1,5 млрд куб.м газу щороку. Ще 5 млрд грн. щорічно заощадимо на фінансуванні субсидій. Запуск Фонду відкриває новий інноваційний ринок енергоефективних технологій. А це — до 75 тис. нових високооплачуваних робочих місць і до 10 млрд грн додаткових податкових надходжень щороку.
Масштабна реформа енергоефективності за підтримки міжнародних партнерів, експертних організацій, громадських активістів встановлює дієві запобіжники проти корупційних схем. Шахрайство із грішми Фонду неможливе в принципі. Власники і користувачі будівель, які стануть його клієнтами, не матимуть контактів із чиновниками. Кошти спрямовуватимуться безпосередньо на реалізацію енергоефективних проектів. Головна умова фінансування: максимальний ефект економії газу, тепла, гарячої води, електрики. Принципово, що організації, які надаватимуть послуги з аудиту, постачання будівельних матеріалів, виконання робіт, обиратимуть самі власники будівель. Чиновник жодним чином не впливатиме на вибір підрядника.
Усі стандартизовані пакети Фонду, а їх буде три, дистанційно узгоджуватимуться через банки. Пакети різнитимуться оцінною вартістю робіт, терміном виконання та індексом зменшення завдяки модернізації платежів за комунальні послуги. Домовласник самостійно обиратиме "пакет", аби зекономити від 20% до 60% коштів на сплаті за опалення та гаряче водопостачання і отримати від Фонду допомогу в розмірі 20—50% загальної вартості проекту.
Фонд надаватиме однаковий для всіх претендентів перелік вимог для отримання гранту. Домовласнику або ОСББ достатньо буде обрати один із пакетів енергоефективності, надати до Фонду ЕЕ через банківські установи сертифікат про енергоаудит, зібрати документи для банку для отримання кредиту. Отримавши кредит, самостійно обрати виконавця робіт з енергомодернізації будинку.
Найважливіша умова отримання гранту від Фонду ЕЕ — енергоаудит, який визначить клас енергоефективності будівлі. За його результатами буде ідентифіковано місця найбільшої втрати тепла. Відтак, під час реконструкції їм приділятимуть більше уваги, приміром оптимізують систему опалення, замінять вікна чи утеплять технічний поверх. Втім, відчутне просування кожної будівлі у рейтингу енергоефективності, приміром із класу "F" до класу "А", забезпечить тільки комплексна реконструкція.
Тому під час формування політики енергоефективності держава стимулюватиме фінансування комплексних заходів, що приводять до істотної економії енергоресурсів для кожної родини та всієї держави.
Споживач обиратиме енергоаудитора через єдину платформу — у базі даних, маючи про нього необхідну інформацію. Ідеться про перелік реалізованих раніше ним проектів з аудиту, вартість цих проектів, досягнуті практичні результати. Залучення платформи ProZorro для конкурентного визначення цін та якості пропонованого аудиту також зможе зібрати на майданчику зацікавлених виконавців робіт. Енергоаудитори видаватимуть сертифікат із інформацією про споживання енергоресурсів будинком та рекомендації підвищення енергоефективності.
Важлива умова ринку енергоефективних технологій — взаємна відповідальність усіх залучених підрядників: енергоаудитора, проектних і будівельних організацій, домовласника, кредитних установ, держави... Приміром, енергоаудитор відповідатиме за помилкові розрахунки, зазначені у сертифікатах. Три помилки автоматично позбавлять його атестата на три роки.
В Україні 85% житлового фонду належить до найнижчих класів енергоефективності "E-F", і тільки 5% — до класу "С-B". Натомість у розвинених країнах світу поширені так звані "нульові будинки" (zero-energy building), тобто з ультранизьким і навіть нульовим споживанням енергії. Такий будинок має високу енергоефективність, навіть здатний на місці виробляти енергію з відновлюваних джерел і споживати її в рівній кількості протягом року.
Цікаво, що наявні технології дозоляють навіть стару забудову через реконструкцію перевести із найнижчого класу "F" до європейського — "B".
Найлегше оцінити користь енергоефективності за шкалою вартості комунальних послуг у квартирі. Опалення однокімнатної квартири в енергоефективному будинку коштує втричі менше, ніж у будинку типової радянської забудови.
Економія платежів за тепло, електрику і газ після термомодернізації становитиме від 20% до 60%, залежно від обраного пакету. Відтак, на кожних 100 грн, витрачених на комунальні видатки, родина заощадить від 20 до 60 грн.
Причому кредитні кошти, які домовласник повертатиме банку, якщо він брав кредит, сплачуватимуться саме за рахунок цієї економії. Таким чином, із 1000 грн економія може сягнути 600 грн, які, за потреби, щомісяця перераховуватимуться на виплату кредиту, а Фонд надасть допомогу в розмірі 20—50% загальної вартості проекту, що ще зменшить навантаження на відповідального домовласника, котрий проведе модернізацію.
Цих коштів буде достатньо, аби скористатися практично безвідсотковим банківським кредитом на термомодернізацію.
У підсумку, родина, яка скористається програмою Фонду енергоефективності, отримає оновлений будинок із економним споживанням теплової енергії, щомісячним заощадженням на опаленні та гарячій воді до 60% коштів. Здійснити проект реально за 3—5 місяців, а окупиться він приблизно за 2—3 роки.
Таким чином, результати діяльності Фонду ЕЕ відчують і країна, і домогосподарства, і родини, які отримають гранти. Адже буде забезпечено заощадження енергоресурсів, підвищиться ефективність використання енергії, знизяться витрати громадян на комунальні платежі.
У швидкому старті Фонду зацікавлені і держава, і громадяни
Насамкінець — основні висновки щодо підготовки до старту Фонду енергоефективності як основного етапу реформи. Безумовно, у діяльності Фонду зацікавлені і держава, і переважна більшість громадян. Причому і ті з них, хто скористається програмами Фонду, і ті, хто створюватиме власний бізнес на ринку енергоефективності.
Цей ринок стане одним із найбільш конкурентних, доступних і прозорих в Україні. Адже виконавці будуть зацікавлені якісно виконувати роботу, з огляду на жорсткий контроль з боку Фонду, який передуватиме перерахуванню коштів за надані послуги.
Найважливіша умова старту Фонду — парламентська мобілізація навколо прийняття відповідних законів. Народні депутати мають нагоду довести відданість реформуванню країни і прийняти законодавчу базу, якої нині гостро бракує.
За умови позитивних голосувань у Раді, вже з наступного опалювального сезону почнеться відлік нового рівня енергоефективності в Україні. Держава поступово почне заощаджувати на закупівлях імпортного газу та субсидіях. А українські громадяни отримають нагоду інвестувати у власну енергетичну безпеку і потім весь час економити до 60% витрат за опалення та гарячу воду. Це стане кроком до появи самодостатнього суспільства в Україні, із доступною платою за комунальні послуги, не приниженого субсидіями.
«Тепла реформа: перевірка України на зрілість», Геннадій Зубко, «Дзеркало тижня»
