На планеті водень (Н2) у вільному стані практично не зустрічається. Тому він не є прямим джерелом енергії, а, подібно електриці, виступає енергоносієм. На відміну від електрики, водень – джерело хімічної енергії. Потенціал Н2 проявляється у вигляді засобу накопичення енергії, особливо при використанні в нестабільних енергосистемах з використанням енергії сонця і вітру. Саме водень, який виробляється з ВДЕ, називають «зеленим», «чистим» або відновлюваним воднем.
У звіті «Майбутнє водню» від Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) йдеться, що «чистий» водень в даний час користується серйозною підтримкою з боку урядів і бізнесу по всьому світу, а кількість політик і проєктів швидко зростає.
Важливу місію, як відмічають аналітики МЕА, виконує водень у виробництві електроенергії. Водень – один з провідних варіантів зберігання відновлюваної енергії, а водень і аміак можна використовувати в газових турбінах для підвищення гнучкості енергосистеми.
Степан Кудря, директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України, розповів, що на Одещині обирають майданчик для побудови електролізного заводу. Установка зможе виробляти відновлюваний водень на експорт в комплексі з майбутньою офшорною ВЕС у Чорному морі. На думку вченого, дуже цікава розробка представлена також у пілотному проєкті на Рівненщині, де на промисловій вітростанції планується виробництво водню для отримання «зеленого» аміаку.
Степан Кудря прогнозує, що за умови сприятливої державної політики Україна здатна виробляти 1 млрд кубометрів відновлюваного водню до 2030 року, а до 2040 року цей показник може зрости до 5 млрд кубометрів.
Подробиці у статті «Українські розробники вже готові пропонувати водневі проекти інвесторам»
За темою:
